« Під час ремонту в одному з будинків міста виявлені старовинні настінні розписи на біблейську тематику | Острів Павла Лунгина очима священиків »
Офіційна прем’єра фільму “Острів″ - у великій мірі умовність. Країна вже подивилася фільм, розміщений окремими епізодами в рекламних блоках на всіх телевізійних каналах. Фільм розлетівся в піратських копіях, нагадує про себе на рекламних розтяжках. Власне, він отримав вже гаряче визнання критики. Велике життя фільму відбулося до формального сигналу про початок прокату.
Ця ситуація величезного, ажіотажного інтересу до фільму дає підставу говорити про інтерес, що визначився в суспільстві, до глибоких проблем духовного життя. Безумовно, вона тонізує кінематографістів, і “мантії та клобуки” почнуть з’являтися на екрані ще частіше. Хоча важко припустити, куди тепер може попрямувати неспокійний інтерес художників.
Фільм “Острів″ торкається до духовного життя в її самій концентрірованной і важко визначною мирськими поняттями формі - монастиря, більш того, подвигу старецтва.
Важко навіть знайти аналог такої відважної сміливості дотику до світу святості і молитви.
Класично відомий Зосима з “Братьев Карамазових” з’являється в романі у зв′язку з цілком зрозумілими і відчутними духовними метаннями героїв, тому його образ і не вимагає повноти розуміння світу, якому належить старик; багато що залишається недомовленим, в сфері, недоступній людській допитливості.
Головний герой фільму “Острів″ - старик і чудотворець, його сьогодення і є зустріч горнего і дольнего світів, і саме ця зустріч стає художньою тканиною фільму. Тут погляд авторів прямою, герой повинен здійснювати чудеса, і диво треба побачити тверезо.
Абсолютно очевидно, що фільм “Острів″, з його високими естетичними досягненнями, відміченими критикою, і етичним вдосконаленням учасників проекту, засвідченим в численних інтерв′ю, виявила і ряд проблем як теоретичного, так і практичного характеру.